вул. Головна, 24, м. Чернівці, 58000, Україна
тел.: +380 372 52 68 35, факс: +380 0372 55 26 02
e-mail:
[email protected]

для запитів ЗМІ: [email protected]
запити на отримання публічної інформації: [email protected]
для електронних звернень громадян: [email protected]
18.11.2017
Листопад   2017
ПнВтСрЧтПтСбНд
12345
6789101112
1314151617
18
19
20212223242526
27282930
дата з:
по:



Головна » Новини » Усі новини

СТРАТЕГІЯ розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України до 2020 року
25.08.2017 | 11:42

Повноцінний розвиток Української держави неможливий без створення єдиної стійкої і функціональної системи внутрішніх справ, як частини сектору національної безпеки.

Сучасні виклики і загрози, перш за все гібридні, обумовлені впливом комплексу соціально-демографічних, економічних, політичних, правових, психологічних і технологічних чинників, вимагають системного реагування, адекватної трансформації як усього сектору безпеки, так і системи внутрішніх справ зокрема, а також включення цієї системи у сферу політичних пріоритетів держави.

Роль Міністерства внутрішніх справ України полягає у створенні умов розвитку безпечного середовища життєдіяльності, як основи безпеки на території України, а також сучасної системи внутрішньої безпеки, як чинника стримування подальшого поширення російської агресії.

У процесі реалізації «Стратегії розвитку органів внутрішніх справ України», затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 року № 1118-р, Міністерство внутрішніх справ України реформовано в орган управління в системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики в таких сферах:

– забезпечення охорони прав людини і основних свобод, інтересів суспільства і держави;

– протидії злочинності;

– підтримання публічної безпеки і порядку;

– надання поліцейських і адміністративних послуг;

– захист державного кордону та охорони суверенних прав України;

– організації цивільного захисту, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і ліквідація їх наслідків;

– міграції і громадянства.

Позбавившись статусу «міністерства міліції», Міністерство внутрішніх справ України стало багатопрофільним цивільним відомством європейського типу, що координує діяльність органів, які реалізують державну політику у сфері внутрішніх справ. Тим самим були розмежовані задачі політичного управління і професійної діяльності у сфері внутрішніх справ України. Такий підхід є основоположним для подальшого розвитку системи МВС.

I. СФЕРА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МВС

Сфера відповідальності Міністерства внутрішніх справ України належить до комплексної системи суспільних відносин.

МВС формує державну політику і забезпечує її узгоджену реалізацію Національною поліцією України, Державною службою з надзвичайних ситуацій України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Державною міграційною службою України, Національною гвардією України, Головним сервісним центром МВС України, а також територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Міністерства (далі - система МВС).

Основні потреби і належне функціонування системи МВС забезпечують відомчі вищі навчальні заклади зі специфічними умовами навчання, заклади охорони здоров'я, підприємства, науково-дослідні експертно-криміналістичні центри та наукові установи.

Ключові виклики, які сьогодні стоять перед органами системи МВС, безпосередньо пов’язані з їх компетентністю в забезпеченні безпеки громадян та суспільства, здатністю протистояти злочинності, забезпечувати прозорі та якісні сервіси для суспільства.

II. ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ

Цілями цієї Стратегії є створення безпечного середовища для існування та розвитку вільного суспільства через формування та реалізацію державної політики у сфері внутрішніх справ, зміцнення довіри до органів системи МВС з боку суспільства, продовження розвитку України як безпечної європейської держави, в основі якої лежать інтереси її громадян та висока ефективність усіх складових системи МВС.

III. ПІДХОДИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

Досягнення цілей Стратегії вимагає зосередження ресурсів і зусиль у межах пріоритетів державної політики у сфері внутрішніх справ та розвитку системи МВС.

Реалізація Стратегії складатиметься з послідовних кроків на основі оптимальних рішень, які враховують позитивний досвід і кращі практики провідних країн світу. При цьому в ході реформування має бути забезпечено стійке функціонування, керованість і ефективність роботи органів системи МВС.

МВС забезпечуватиме реалізацію цілей Стратегії відповідно до основних положень, закріплених у Конституції України, законах України та узгоджуватиме зміст заходів з іншими державними рішеннями стратегічного рівня. Так, у межах компетенції МВС забезпечить реалізацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287, Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженої Указом Президента України від 14 березня 2016 року № 92, Стратегії реформування державного управління на 2016-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 474-р.

Крім того, МВС сприятиме впровадженню євроінтеграційної політики у сфері внутрішніх справ та досягненню критеріїв, необхідних для набуття повноправного членства України в Організації Північноатлантичного договору.

МВС забезпечуватиме реалізацію цілей Стратегії, керуючись такими підходами:

1. Служіння суспільству:

– забезпечення дотримання прав людини і основних свобод як ключової цінності в діяльності органів системи МВС;

– реалізації органами системи МВС своїх функцій, керуючись потребами людини.

2. Підзвітність і демократичний цивільний контроль:

– становлення МВС, як суб’єкта системи демократичного цивільного контролю над органами системи МВС;

– удосконалення форм та способів демократичного цивільного контролю над органами системи МВС;

– відкритість і прозорість процесів підготовки і прийняття публічних рішень у системі МВС.

3. Залучення суспільства до процесу створення безпечного середовища:

– тісна співпраця з територіальними громадами і суспільством у цілому;

– створення механізмів партнерства з інститутами громадянського суспільства;

– нетерпимість до корупції.

4. Сучасні практики управління:

– упровадження інноваційних рішень та інструментів державної політики;

– використання успішних міжнародних практик і сприяння реалізації пілотних проектів;

– управління та розумне делегування повноважень з метою створення сприятливого середовища для прийняття рішень, ініціативності та співпраці;

– розвиток соціальної компетентності і системи зворотного зв’язку з персоналом.

5. Інформатизація діяльності:

підвищення ефективності роботи і взаємодії через максимальне використання інформаційно-комунікаційних технологій у реалізації завдань органами системи МВС.

IV. СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ СИСТЕМИ МВС

Стратегія розвитку системи МВС до 2020 року є візією розвитку органів системи МВС, як невід’ємної частини сектору національної безпеки України, та визначає наступні пріоритети їх діяльності:

– безпечне середовище;

– протидія злочинності;

– дотримання та забезпечення прав людини органами системи МВС

– ефективне інтегроване управління кордонами і збалансована міграційна політика;

– якість і доступність послуг;

– ефективне врядування, прозорість і підзвітність;

– розвиток кадрового потенціалу та соціальний захист працівників.

БЕЗПЕЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

1. Очікуваний результат

Безпечне середовище життєдіяльності людей, забезпечене орієнтованою на потреби населення діяльністю органів системи МВС, їх швидким і компетентним реагуванням на надзвичайні ситуації і події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, їх превенцією та активною участю громадян.

2. Виклики:

– складна криміногенна ситуація в державі, високий рівень корупції та організованої злочинності, економічна нестабільність та поява нових типів загроз і злочинів унаслідок військової агресії з боку Російської Федерації;

– відсутність єдиної і оптимальної системи швидкого реагування на повідомлення про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці;

– несвоєчасне реагування на надзвичайні ситуації внаслідок обмежених спроможностей сил цивільного захисту, їх значної віддаленості від місць виникнення таких ситуацій;

– критична ситуація з аварійністю на дорогах і тяжкість наслідків дорожньо-транспортних пригод;

– недосконалість місцевої інфраструктури безпеки, обмежені можливості відеоспостереження, застарілість системи оповіщення населення про виникнення надзвичайних ситуацій;

– надмірний регуляторний вплив на суб'єкти господарювання інспектуючих органів системи МВС;

– недостатній рівень участі суспільства в механізмах попередження правопорушень і запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

– недосконалість чинного законодавства щодо забезпечення громадського порядку і безпеки під час проведення масових заходів;

– відсутність належних навичок забезпечення особистої безпеки і недостатній рівень розуміння населенням своєї активної ролі в забезпеченні громадської безпеки.

3. Необхідні кроки:

– розвиток партнерства і соціальної взаємодії, створення механізмів спільного виконання завдань органами системи МВС і населенням, зокрема територіальними громадами;

– упровадження організаційних механізмів взаємодії органів системи МВС з місцевими органами влади і самоврядування, спільна підготовка превентивних програм і програм забезпечення безпеки територіальних громад;

– реалізація принципу соmmunity ро1ісіng (діяльності системи МВС орієнтованої на потреби громад) в операційній та управлінській діяльності органів системи МВС;

– розвиток інститутів дільничних поліцейських і патрульної поліції, як першої компетентної ланки співпраці з населенням;

– удосконалення нормативно-правового регулювання і підвищення спроможностей системи МВС забезпечувати громадський порядок і безпеку під час масових заходів;

– підвищення спроможностей сил цивільного захисту щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідації їх наслідків, у тому числі в особливий період;

– упровадження та розвиток системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112;

– розвиток системи оповіщення населення про надзвичайні ситуації на державному і місцевому рівнях;

– розвиток системи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і профілактики пожеж, заснованої на аналізі ризиків пожежної і техногенної безпеки та послугах страхування;

– сприяння поширенню практики запобігання злочинності через планування територій (сrime prevention through environmental design – CPTED);

– забезпечення безпеки дорожнього руху у сфері компетенції органів системи МВС України, у тому числі шляхом підвищення ролі превентивних заходів, розвитку підрозділу Національної поліції для обслуговування доріг міжнародного і національного значення, упровадження фіксації порушень правил дорожнього руху в автоматичному режимі;

– підвищення обізнаності і розвиток навичок населення, пов'язаних з належним реагуванням у надзвичайних ситуаціях і забезпеченням особистої безпеки.

ПРОТИДІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

1. Очікуваний результат

Зміцнення громадської безпеки і правопорядку в державі завдяки реалізації превентивних програм і підвищенню спроможностей органів системи МВС у протидії злочинності.

2. Виклики:

– підвищення рівня злочинності, обумовлене чинниками складної соціально-економічної ситуації в державі, внутрішніми і зовнішніми загрозами національній безпеці в умовах гібридної війни;

– низький рівень ефективності превентивних заходів у сфері протидії злочинності;

– відсутність ефективної взаємодії суб'єктів забезпечення національної безпеки України у сфері боротьби із злочинністю;

– зростання транснаціональної злочинності та необхідність розвитку міжнародного співробітництва в боротьбі з організованою злочинністю;

– низький рівень використання аналітичних інструментів у протидії злочинності і прогнозуванні відповідних загроз;

– низька ефективність проведення досудового розслідування, як наслідок недосконалості правових механізмів, надмірного навантаження на органи досудового розслідування та їх неукомплектованості.

3. Необхідні кроки:

– підвищення ролі превентивної діяльності у сфері протидії злочинності і упровадження відповідних локальних програм у рамках єдиної політики, сформованої МВС;

– удосконалення організаційних і правових основ для посилення боротьби з організованою злочинністю та протидії торгівлі людьми, наркозлочинності та кіберзлочинності;

– упровадження інституту кримінальних проступків і нових процесуальних форм для підвищення ефективності досудового розслідування;

– розроблення і впровадження єдиної електронної системи роботи з даними і матеріалами досудових розслідувань у партнерстві з органами прокуратури і судами (е-Саsе management system) для забезпечення безперервності та підзвітності проведення досудового розслідування;

– реалізація концепції діяльності органів системи МВС, заснованої на використанні різних джерел інформації (Іntelligence Led Ро1ісіng), комплексне впровадження сучасних систем кримінального аналізу, у тому числі методології ЄВРОПОЛ;

– забезпечення належного рівня технічного і матеріального оснащення органів досудового розслідування і використання в їх діяльності сучасних експертно-криміналістичних засобів;

– підвищення професіоналізму працівників органів системи МВС щодо використання форм і методів оперативно-розшукової діяльності;

– удосконалення законодавчого механізмів регулювання і контролю за обігом і використанням зброї та вибухонебезпечних речовин;

– розроблення і впровадження оптимальної системи захисту свідків в Україні разом з іншими органами державної влади;

– розвиток міжнародної взаємодії у сфері протидії організованій і транснаціональній злочинності;

– розвиток системи ювенальной превенції у сфері відповідальності органів системи МВС.

ДОТРИМАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ОРГАНАМИ СИСТЕМИ МВС

1. Очікуваний результат

Мінімізація порушень прав людини і основних свобод у діяльності органів системи МВС, забезпечення швидкого доступу людей до дієвих механізмів відновлення порушених прав.

2. Виклики:

– порушення балансу між забезпеченням безпеки і дотриманням прав людини на користь державної безпеки внаслідок підвищення рівня загроз національній безпеці та територіальній цілісності України;

– погіршення ситуації у сфері дотримання прав людини в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а також тимчасово окупованій території України;

– низький рівень виконання рекомендацій правозахисних місій і делегацій ОБСС, Ради Європи, ООН та інших міжнародних організацій;

– відсутність дієвих механізмів відновлення порушених прав людини, які передбачали б доступ заявників до процесу розгляду звернень, демократичного цивільного контролю в цій сфері, недостатня прозорість діяльності органів системи МВС;

– несистемність роботи з підвищення рівня знань, вироблення умінь та навичок персоналу органів системи МВС у забезпеченні прав людини і основних свобод.

3. Необхідні кроки:

– удосконалення нормативно-правового регулювання підстав і порядку застосування працівниками органів системи МВС фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї;

– автоматизація обліку затриманих осіб (сustody records) з метою запобігання незаконним затриманням та вдосконалення системи захисту таких осіб від тортур і жорстокого поводження;

– удосконалення механізмів подачі та розгляду скарг щодо порушень прав людини працівниками органів системи МВС, що передбачають демократичний цивільний контроль і доступ заявників до інформації про стан розгляду їх скарг;

– моніторинг дотримання прав людини і розгляду скарг про порушення прав людини працівниками органів системи МВС на рівні апарату Міністерства і забезпечення узгодженого впровадження рішень у цій сфері міжнародних судових установ чи органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна;

– розвиток системи роботи з потерпілими та жертвами;

– упровадження рекомендацій Національного превентивного механізму із забезпечення дотримання прав осіб, які знаходяться в ізоляторах тимчасового тримання та пунктах тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України;

– забезпечення внутрішньої комунікації і навчання працівників органів системи МВС з питань дотримання та забезпечення прав людини і основних свобод як невід'ємної частини їх професійного навчання;

– розвиток системи захисту прав людей з особливими потребами;

– розвиток організаційних механізмів забезпечення реалізації гендерної політики в діяльності органів системи МВС.

ЕФЕКТИВНЕ ІНТЕГРОВАНЕ УПРАВЛІННЯ КОРДОНАМИ І ЗБАЛАНСОВАНА МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА

1. Очікуваний результат

Зміцнення безпеки державного кордону та дотримання вимог міграційного режиму, засноване на інтегрованому підході, а також урахуванні актуальних загроз національній безпеці і локальних потреб.

2. Виклики:

– загроза територіальній цілісності і суверенітету України і терористична загроза, зростання транснаціональної та організованої злочинності і нелегальної міграції, контрабанди зброї, вибухових речовин і наркотичних засобів, у контексті існування військового конфлікту на території держави;

– необхідність відновлення контролю над всіма ділянками державного кордону;

– недостатнє облаштування державного кордону;

– необхідність імплементації європейських стандартів інтегрованого управління кордонами і розвитку сервісного підходу;

– недосконалість інформаційного обміну відносно ідентифікації осіб, які перетинають кордон, між органами системи МВС і на міжнародному рівні;

– відсутність прозорих і чітких процедур і механізмів установлення правового статусу біженців, осіб без громадянства,  та осіб, що потребують додаткового або тимчасового захисту.

3. Необхідні кроки:

– відновлення повного контролю у складі сил оборони над державним кордоном у межах Донецької і Луганської областей, а також забезпечення готовності до його охорони в межах тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим після відновлення на вказаній території конституційного ладу України;

– облаштування державного кордону сучасними засобами контролю із урахуванням пріоритетності українсько-російського кордону і територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим;

– запровадження європейських стандартів інтегрованого управління кордонами;

– розвиток механізмів охорони кордонів спільно з правоохоронними органами держав-членів Європейського Союзу та Республіки Молдова;

– упровадження механізмів контролю за дотриманням прав людини при перетині державного кордону;

– розвиток взаємодії між ДМС, Держприкордонслужбою і Національною поліцією з питань протидії транскордонній злочинності, торгівлі людьми і неконтрольованій міграції;

– посилення протидії злочинності в прикордонних районах і розвиток спеціальних підрозділів швидкого реагування Держприкордонслужби;

– запровадження в системі МВС механізму приведення інформації про особу, що міститься у наявних державних та єдиних реєстрах, інших інформаційних базах, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, та використовуються з метою проведення ідентифікації осіб, до єдиного ідентифікатора – унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

– поширення використання біометричних паспортів, ID-карток і розвиток технічної інфраструктури їх застосування;

– розвиток міжнародного співробітництва щодо обміну даними для забезпечення охорони та захисту державного кордону і дотримання міграційного режиму;

– поліпшення доступності та підвищення прозорості процедур визнання людини особою без громадянства, біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

– удосконалення механізмів установлення статусу мігрантів, які фактично інтегровані в українське суспільство і не мають визначеного статусу.

ЯКІСТЬ І ДОСТУПНІСТЬ ПОСЛУГ

1. Очікуваний результат

Висока якість та доступність послуг органів системи МВС, забезпечена шляхом дотримання стандартів, які відповідають очікуванням громадян.

2. Виклики:

– низький рівень довіри громадян щодо якості і прозорості послуг, що надаються;

– застарілі бюрократичні форми і підходи до надання послуг, недостатня орієнтація на потреби громадян;

– закритість і непрозорість у роботі, корупційні ризики;

– відсутність відкритих та публічних стандартів та регламентів надання послуг.

3. Необхідні кроки:

– упровадження сервіс-орієнтованого підходу в діяльності органів системи МВС;

– дерегуляція і спрощення процедур;

– упровадження системи управління якістю у сфері надання послуг органами системи МВС, розроблення і впровадження стандартів і прозорих процедур обслуговування населення, а також механізмів оцінювання якості надання послуг громадянами;

– концентрація надання послуг органами системи МВС у спеціально відведених зонах обслуговування;

– розширення доступності послуг шляхом взаємного делегування повноважень з їх наданням іншим уповноваженим суб'єктам;

– розвиток партнерства органів системи МВС з організаціями приватного і публічного секторів у розвитку надання послуг;

– збільшення кількості послуг, доступних в онлайн-режимі, популяризація цих послуг і стимулювання населення до їх отримання;

– побудова ефективної системи комунікації, пов'язаної з наданням державних послуг;

– розроблення і реалізація ефективних антикорупційних заходів, пов'язаних з наданням послуг органами системи МВС.

ЕФЕКТИВНЕ ВРЯДУВАННЯ, ПРОЗОРІСТЬ І ПІДЗВІТНІСТЬ

1. Очікуваний результат

Стійка, керована, технологічно розвинута система МВС, здатна протистояти сучасним викликам і загрозам. Запроваджені дієві механізми демократичного цивільного контролю і співпраці з громадськістю призводять до зміцнення національної безпеки.

2. Виклики:

– відсутність чітких критеріїв оцінки роботи органів системи МВС, надмірна бюрократизація їх роботи, організаційна ієрархізація вироблення і прийняття управлінських рішень;

– намагання здійснювати політичний тиск на діяльність органів системи МВС;

– недосконалість взаємодії органів системи МВС і наявність різних підходів до вирішення спільних загальних завдань;

– відсутність ефективної системи ІТ-управління в системі МВС і необхідність упровадження сучасних аналітичних і  управлінських рішень;

– застарілі підходи до управління інформаційними ресурсами органів системи МВС, недостатній рівень використання ними інформаційно-комунікаційних технологій;

– відсутність практики впровадження вдалих інноваційних та технологічних рішень у діяльність органів системи МВС;

– недотримання стандартів доброчесності працівниками, наявність корупційних ризиків;

– недостатня ефективність механізмів демократичного цивільного контролю, передбачених законодавчими актами України;

– відсутність узгодженого і системного підходу до налагодження комунікації із суспільством;

– відсутність системного вирішення проблеми авторизованого доступу користувачів, еталонної консолідації, перевірки актуальності і достовірності даних інформаційних ресурсів системи МВС;

– ступінь інтеграції в міжнародний інформаційний простір у сфері безпеки не відповідає сучасним викликам, які стоять перед системою МВС.

3. Необхідні кроки:

– удосконалення нормативно-правового регулювання функціонування системи МВС, у тому числі прийняття Закону України «Про органи внутрішніх справ»;

– упровадження сучасних методів формування і аналізу державної політики у сфері внутрішніх справ;

– розширення і вдосконалення практики міжвідомчого планування реалізації державної політики органами системи МВС і пріоритезація використання ресурсів за стратегічними напрямками;

– впровадження кращих управлінських практик в органах системи МВС і підтримка пілотних проектів;

– перегляд повноважень органів системи МВС і позбавлення їх невластивих функцій;

– розумна децентралізація повноважень та відповідальності в організаційній структурі органів системи МВС і формування умов для ефективного прийняття рішень, ініціативності і мотивації персоналу;

– розроблення критеріїв оцінки діяльності органів системи МВС і побудова системи моніторингу і контролю за реалізацією державної політики у сфері внутрішніх справ;

– розроблення і впровадження єдиних підходів до комунікацій стосовно висвітлення завдань, цілей, актуальних питань діяльності і реформування органів системи МВС;

– упровадження ефективних механізмів цивільного демократичного контролю за діяльністю органів системи МВС;

– розширення практики публічної звітності органів системи МВС на державному і місцевому рівнях;

– упровадження програмного підходу, координації і звітності в роботі, пов’язаній з міжнародною технічною допомогою;

– розвиток ІТ – управління системи МВС як частини загальнодержавного електронного урядування;

– об'єднання і захист відомчих інформаційних ресурсів органів системи МВС у рамках єдиного інтегрованого інформаційного середовища;

– упровадження сучасного авторизованого доступу користувачів до інформаційних ресурсів системи МВС та надання громадянам доступу до відкритих даних органів системи МВС і власних персональних даних;

– застосування сучасних аналітичних рішень (методик) в управлінській діяльності та цифровізація робочих процесів у системі МВС;

– підготовка належних інформаційних систем МВС до приєднання до Шенгенської інформаційної системи;

– розширення та оновлення знань, умінь та навичок працівників у роботі з відомчими інформаційними системами.

РОЗВИТОК КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ

1. Очікуваний результат

Сформовано стабільний та високопрофесійний кадровий склад органів системи МВС, який здатний належно реагувати на виклики та загрози у сфері внутрішніх справ.

2. Виклики:

вимивання професійного ядра і некомплект персоналу органів системи МВС;

– відсутність ефективної та сучасної системи підготовки, відбору та управління персоналом, прозорих механізмів кар'єрного зростання;

– відсутність належної системи соціального захисту, професійного зростання та мотивації працівників системи МВС, низька ініціативність персоналу і його вразливість до корупційних ризиків;

– відмінність категорій працівників, що зумовлює необхідність вироблення спеціальних підходів в управлінні персоналом, відсутність налагодженої системи внутрішніх комунікації.

3. Необхідні кроки:

– розвиток відомчої системи освіти та підготовки кадрів, яка відповідає професійним потребам і формує загальні цінності для персоналу системи МВС;

– розроблення механізмів забезпечення прозорості відбору кадрів і кар'єрного зростання;

– розроблення і впровадження програм безперервного професійного розвитку персоналу;

– стимулювання керівників усіх рівнів до використання нових управлінських практик;

– упровадження сучасних методів мотивації та збалансованої системи соціального захисту персоналу системи МВС;

– розроблення ефективних підходів до оцінювання роботи персоналу і заохочення до підвищення її якості;

– створення налагодженої системи внутрішніх комунікацій;

– упровадження механізму міжвідомчого стажування працівників у системі МВС;

– упровадження комплексного гендерного підходу до політики розвитку кадрового потенціалу.

V. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЄЇ СТРАТЕГІЇ

Джерелами фінансування реалізації Стратегії є кошти державного бюджету, міжнародна технічна допомога та інші джерела, не заборонені законодавством.

При використанні матеріалу гіперпосилання на npu.gov.ua обов`язкове
версія для друку