Кіберполіція долучилася до міжнародної конференції з медіаграмотності

Захід відбувся у Києві за підтримки ОБСЄ. Під час панельної дискусії на тему «Медіаграмотність в епоху штучного інтелекту» представник кіберполіції розповів про сучасні виклики у сфері кібербезпеки, ризики використання штучного інтелекту в злочинній діяльності та ключові правила цифрової безпеки.

Під час виступу начальник відділу протидії злочинам у сфері обігу протиправного контенту Департаменту кіберполіції Національної поліції України Віктор Байов наголосив, що штучний інтелект дедалі активніше використовується не лише для розвитку цифрових сервісів, а й у злочинній діяльності. Серед найбільш актуальних загроз він назвав AI-посилене шахрайство, створення фішингових повідомлень і підроблених сайтів банків, державних сервісів та служб доставки, використання технології дипфейк для підробки голосу, фото й відео, створення фальшивих документів і онлайн-послуг, поширення дезінформації та автоматизацію кіберзлочинів.

Представник Кіберполіції зазначив, що протидія таким загрозам здійснюється шляхом виявлення та документування злочинних схем, співпраці з банківським сектором, Держспецзв'язку й міжнародними партнерами, обмеження доступу до фішингових ресурсів, а також проведення інформаційно-просвітницьких кампаній, зокрема в межах проєкту «Кібер Брама».

Окремий блок виступу був присвячений практичним рекомендаціям для громадян. Учасникам конференції нагадали, що будь-які термінові прохання про переказ коштів, передачу кодів підтвердження чи конфіденційної інформації, навіть якщо вони надходять нібито від знайомих або родичів, необхідно обов'язково перевіряти через інший канал зв'язку. Також рекомендується ставити співрозмовнику контрольні запитання, відповідь на які знає лише справжня людина, та ніколи не передавати стороннім паролі, SMS-коди чи дані банківських карток.

Увагу під час дискусії приділили викликам, які постають перед правоохоронною системою у зв'язку зі збільшенням кількості синтетичного контенту. За словами Віктора Байова, сучасні цифрові докази потребують комплексної перевірки із залученням спеціалізованих експертиз, аналізу метаданих, технічних слідів та інших доказів, а також удосконалення методик фіксації й дослідження електронної інформації.

Під час обговорення міжнародної співпраці було відзначено, що Кіберполіція взаємодіє із соціальними мережами, онлайн-платформами та правоохоронними органами інших держав через передбачені законодавством механізми, міжнародні канали поліцейського співробітництва та мережу контактних пунктів 24/7, створену в межах Будапештської конвенції про кіберзлочинність. Також обговорили роль журналістів і медіа у перевірці інформації в умовах стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту.

Завершуючи виступ, Віктор Байов наголосив, що медіаграмотність сьогодні неможлива без розуміння принципів роботи штучного інтелекту. Він закликав громадян критично оцінювати інформацію, перевіряти джерела, не довіряти контенту лише через його реалістичний вигляд, використовувати двофакторну автентифікацію для захисту акаунтів та не поширювати емоційний контент без перевірки. Окремо він звернувся до представників медіа із закликом відповідально використовувати AI-контент, перевіряти його походження та чітко маркувати матеріали, створені за допомогою штучного інтелекту.

За словами кіберполіцейського, штучний інтелект є не лише викликом, а й потужним інструментом для аналізу даних, виявлення шахрайських схем, моніторингу загроз і підвищення рівня цифрової безпеки. Водночас його використання має ґрунтуватися на законі, професійній етиці та критичному мисленні. Найефективнішим способом протидії сучасним онлайн-загрозам залишається поєднання технологічної готовності держави, відповідальної роботи цифрових платформ і високого рівня медіаграмотності громадян.

Департамент кіберполіції

Національної поліції України