"Кого війна ще не торкнулася – торкнеться": командир КОРДу ГУНП області Олег Лакуста про поліцію на війні та підготовку спецпризначенців

Герой України Олег Лакуста знову очолив підрозділ КОРД у Чернівецькій області, який раніше допомагав формувати. До цього майже два роки він командував полком Корпусу оперативно-раптової дії київської поліції, а також виконував бойові завдання на передовій – пройшов, зокрема, Харківський, Донецький та Запорізький напрямки.

Вважає, що війна може торкнутися кожного, й до цього потрібно готуватися, а стратегія та тактика війни щоразу змінюються – тому потрібно швидко адаптуватися до нових умов. Це стосується й спецпризначенців поліції: якщо у мирний час від кандидатів у КОРД вимагали досвіду роботи в поліції, зараз – орієнтуються на участь у бойових діях.

Які вимоги до потенційних спецпризначенців, яке завдання командира на війні та як війна змінила українців – Лакуста розповів Суспільне Чернівці.

"Не очікував призначень"

— Майже два роки ви очолювали полк корпусу оперативно-раптової дії Головного управління Нацполіції в Київській області. А через два роки повернулися до свого рідного підрозділу в Чернівцях, який створювали та очолювали. Це було ваше бажання чи вказівка керівництва?

— Сказати, що я його створював — ні, бо це робота великого колективу, керівництва департаменту КОРДу та обласного підрозділу, Головного управління Нацполіції.

За вказівкою департаменту мені було доручено очолювати полк КОРД у Київській області, і так само за дорученням департаменту було повернення у Чернівецьку область.

Ми не робимо те, що хочемо, а робимо те, що від нас вимагає керівництво, і стараємося робити це відповідально. Я не очікував ні призначення у Київську область, ні повернення у Чернівецьку область. Для мене це було несподіванкою.

"Будь-яке завдання — як перше"

— Полк поліції особливого призначення в Київській області — бойовий підрозділ, який одним із перших брав участь у боях за Торецьк. Наскільки завдання поліції на війні відрізняються від завдань підрозділів ЗСУ та суміжних сил?

— Багато підрозділів Сил оборони та безпеки України були задіяні до оборонної операції у Торецьку, зокрема й київський полк у складі зведеного загону КОРД.

За чинними наказами, співробітники поліції особливого призначення є комбатантами і виконують завдання у взаємодії або в оперативному підпорядкуванні ЗСУ. У межах оборонної операції поліція виконує завдання військового керівництва.

— Київський полк КОРД перебував на багатьох напрямках, зокрема Донецькому, Запорізькому, Харківському та Дніпропетровському. Чи можете ви порівняти ці місцевості?

— Будь-яке завдання як перше. І це стосується не лише поліції, а й завдань у сучасних умовах війни та, мабуть, і у мирних умовах також. Двох однакових завдань не буває, двох однакових місцевостей не буває.

Якщо брати завдання у військовий час, то двох однакових напрямків з однаковою активністю БПЛА та артилерії противника, з однаковою насиченістю радіоелектронної боротьби, можливо, й буває, але я такого ще не зустрічав. Тому кожен напрямок — унікальний.

"Наробили помилок і отримали певний досвід"

— Чи можете більше розповісти про Донецьку область, де ваш підрозділ працював найбільше?

— Дуже багато засобів радіоелектронної боротьби. У перші часи нашим безпілотникам було важко виконувати завдання. Але потім, коли призвичаїлися, наробили своїх помилок і отримали певний досвід, тоді почали виконувати завдання краще: почали працювати по точках зльоту БПЛА противника, почали вражати техніку та особовий склад в прийнятних масштабах.

Дуже швидко змінюється обстановка. Наприклад, противник, якого мобілізували, та той, який із засуджених, діють по-своєму. "Ахмат-Сєвєр" також діє, маючи свої особливості.

— Скільки триває ротація поліцейських на війні?

— Скільки це необхідно, скільки диктує обстановка. Противник намагається здійснювати ураження і переміщення саме тоді, коли в нас відбуваються ротації. Так само і ми.

– Крім того, що спецпризначенці поліції перебувають на передовій, наскільки важливо, щоб певна кількість особового складу залишалася на території області?

— Це диктується обстановкою, і сказати, що існує чітка градація — скільки там і скільки тут — ми не можемо.

"Кого війна ще не торкнулася, на жаль, ще торкнеться"

— На початку повномасштабного вторгнення ви говорили, що українцям потрібно зростати до рівня Ізраїлю — країни, яка від початку свого створення живе в умовах війни. Чи змінилися з того часу українці і чи готові вони жити в таких умовах?

— Сподіваюся, наразі всім зрозуміло: воювати будуть усі. Війна тих, кого ще не торкнулася, на жаль, ще торкнеться. Тому потрібно готуватися до будь-якого розвитку подій.

Це, можливо, звучить некоректно, але чоловіки, які ще не мають необхідних під час війни навичок, часто ховають голови й вважають, що їх це не торкнеться. Якщо це і не торкнеться, ці навички все одно не будуть зайвими. А коли доведеться виконувати завдання на лінії бойового зіткнення, часу на навчання вже не буде — ставитимуть завдання і будуть вимагати їх точного виконання.

— Наскільки змінилися стратегія та тактика росіян за чотири роки?

— Зазвичай щось змінюється раз на два-три тижні. І якщо два-три тижні "не в темі", то потрібно швидко входити в обстановку. А за чотири роки всі змінилися. Сучасна війна розвивається дуже динамічно.

Війна всіх змінила, і ми вже не будемо такими, як раніше. У кожного, кого торкнулася війна, вона змінила ставлення до життя. На жаль, більшість українців буде оцінювати погоду як сприятливу або несприятливу, тому що, на жаль, більшість знає: якщо ясна погода — можна очікувати атаки безпілотних літальних апаратів, а якщо туман — очікуй активності артилерії противника. З цим нам жити.

"Завдання командира — мінімізувати втрати"

— Ви як керівник спецпідрозділу поліції часто приймаєте як бойові, так і логістичні рішення. Наприклад, якщо відомо, що серед бійців є загиблий, але для того, щоб забрати його тіло, потрібно ризикувати життям кількох людей, то чим керується командир, коли приймає таке рішення?

— Можливо, це буде дещо цинічно, але завдання командира — виконати завдання, мінімізувавши втрати.

Для КОРДу важлива участь у бойових діях

— Якими здібностями має володіти кандидат та яке навчання пройти, щоб служити в елітному підрозділі поліції?

– За вимогами мирного часу це мав би бути працівник поліції, який має не менше трьох років досвіду роботи у поліції або досвід участі в бойових діях. Тепер досвід участі у бойових діях для нашого підрозділу є більш важливим.

Кандидат повинен пройти відбір із фізичної підготовки та відбір у психолога. Також обов’язковим є так званий мотиваційний курс, коли дещо вищі, ніж зазвичай, фізичні навантаження і дещо менше йому доводиться, ніж зазвичай, спати та їсти.

Тоді насамперед йому стає зрозуміло, чи йому це дійсно потрібно, чи це лише здається. Після цього етапу відбору — базовий курс навчання. І потім його допускають до виконання завдань, призначають на посаду у підрозділі КОРД.

Але сказати, що підготовка колись закінчується, не можемо — вимоги до співробітника постійно змінюються в сторону збільшення. Наприклад, якщо на початку війни безпілотну авіацію вважали не дуже серйозним напрямком діяльності, то тепер це один із головних засобів ураження противника. І надалі значущість безпілотних систем буде зростати. Що буде далі — ми можемо лише прогнозувати і, звичайно, повинні до цього готуватися.

— Який відсоток кандидатів не проходить відбору?

— Я не готовий оперувати цифрами, але скажу, що небагато.

— Серед особового складу КОРДу є жінки, зокрема перемовниця. Чи виходила вона на якісь завдання?

— Зараз ми намагаємося на кожен виїзд залучати перемовника. Справа в тому, що наш співробітник має не одну спеціальність, а декілька — основну та додаткову. Коли потрібен перемовник як перемовник, він виконує свої завдання за напрямком. Якщо ж у його залученні немає необхідності, у нас ніхто без роботи не залишається. Взагалі, роль кримінального перемовника у сучасних умовах дуже важлива.

— Яку освіту повинен мати перемовник? Це психолог?

— Важлива не освіта. Важливе вміння спілкуватися і те, наскільки він засвоїв курс підготовки, а також наскільки регулярну практику він має у переговорній діяльності. Сама освіта без специфічного життєвого поліцейського досвіду не така важлива.