Повний текст інтерв'ю Миколи Карчі для "АСС"
Вибухотехніки під час роботи на війні оснащені металошукачем, щупом, малою піхотною лопатою, а також довгою мотузкою та «кішкою» для стягування міни.
Щодня українські сапери із служб поліції та ДСНС проводять розмінування. Неодноразово на ротаціях у небезпечних регіонах під час АТО, ООС та нинішньої війни побував і чернівецький сапер Микола Карча. Він працює заступником начальника відділу вибухотехнічної служби ГУНП у Чернівецькій області, капітан поліції.
Міни з сейсмодатчиком
«Ворог використовує всі можливі і різноманітні різні типи боєприпасів, особливо касетні. На початку у нас було відрядження на Київщину, окупанти туди зайшли великими силами, але не встигли закріпитись. Ми там чистили територію. А от уже з інженерними загороджувальними об’єктами ми зустрілись на Харківщині. Це і мінні поля, розтяжки, протипіхотні міни, міни-сюрпризи. Все, аби знищити нашого сапера. І дуже не варто недооцінювати ворога, вони теж навчились воювати. Найстрашніша касетна міна – це ПОМ-3. Тут немає розтяжки, але є сейсмодатчик, який зчитує крок людини і дозволяє бійцю підійти у зону ураження. Міна має електронний блок. І коли людина поруч, міна запускає зсередини заряд з осколками та на висоті 1 метра над землею розривається. У радіусі 15 метрів убиває усе. Ми вже і з ними навчились працювати, але ціною життя і здоров’я наших колег», - розповідає Микола Карча.
Правила і оснащення сапера
Також експерт показав трофейні осколково-фугасні боєприпаси 9Н210, котра від удару об землю вибухає та у радіусі 25 метрів уражає усе живе, міну-пелюстку ПФМ-1, протипіхотні міни МОН-50 та МОН-90. Головне правило у сапера – не поспішати та прискіпливо перевіряти кожен сантиметр території. Зазвичай, вони користуються металошукачами, але бувають випадки, коли він безсилий – мінеральні ґрунти або багато металевих уламків на землі.
«Сапер працює з певним набором оснащення: металошукач, щуп, піхотна мала лопата, мотузка 25-40 м і «кішка» для стягування. Коли металошукач недієвий, користуємось щупом. Тоді швидкість просування падає у рази. Щоразу як виявляємо боєприпаси, колегіально вирішуємо чи знешкоджувати, чи знищити. Крайній раз наша поїздка була у Донецьку область. Там було справді важко морально і фізично. Працювали під час обстрілів. Або вони нас, або ми їх – у прямому сенсі», - каже Микола Карча.
Поради
Також вибухотехнік порадив цивільним у разі виявлення небезпечного предмета - не чіпати його, повідомити на 102, іншим заборонити підходити близько. Діє правило: «не знаю – не чіпаю, якщо знаю – тим більше не чіпаю». Микола Карча вірить, що всі території будуть безпечними і вільними від мін, хоча на це піде багато ресурсу як людського, так і матеріального.
