Інспектор ювенальної превенції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області Тетяна Бєлонкуренко переконана, що захист дітей – одна з найважливіших місій поліцейського. І це не просто чергова гарна фраза, а заклик виховувати дітей та передавати їм зерно добра та справедливості. Адже діти – це найголовніший скарб нашого суспільства.
Чому саме поліція?
У моїй сім’ї ніхто не працював у правоохоронних органах. Із самого дитинства я вирішила для себе, що це моє покликання.
Минав час, я дорослішала, але дитяча мрія не покидала мене. Тому, як тільки розпочався довгоочікуваний набір до лав Національної поліції, я одразу подала документи для вступу. Я вирішила, що обов’язково маю стати поліцейським і в подальшому розвиватися у цій сфері діяльності.
Як розпочалась Ваша служба в поліції?
Після проходження нелегких випробувань я все ж таки потрапила до поліції. У підрозділі Управління патрульної поліції я стала першою дівчиною на яку поклали обов’язки заступника командира роти. У мене в підпорядкуванні було 86 поліцейських.
Згодом я вирішила, що наступним етапом мого розвитку у поліції має стати підрозділ тактико-оперативного реагування. Його основне завдання – полягало у забезпеченні охорони громадського порядку, публічної безпеки під час акцій протесту та мітингів. На той час я була єдиною дівчиною у цьому підрозділі. Робота вимагала витривалості, значної фізичної підготовки та володіння прийомами боротьби.
Ми часто їздили у відрядження для забезпечення громадського порядку під час маштабних заходів по всій Україні. За належне виконання службових обов’язків, я та ще 9 дівчат офіцерів поліції підрозділу ТОР отримали почесні відзнаки від керівництва НПУ та МВС.
Чому Ви вирішили працювати в ювенальній превенції?
На сьогоднішній день, свою роботу в поліції, я вирішила пов’язати із захистом дітей. Максимальна емоційна віддача та свій незначний, але ж такий вирішальний, внесок в їхнє дитинство – ось заради чого варто працювати в такому підрозділі.
Мені запам’ятався один виклик, коли на вулиці була зима, прибувши за адресою я помітила сліди босих дитячих ніжок на снігу.
Ми опитали сусідів та дізналися, що діти не отримували належного догляду. Тоді, як ніколи виникло сильне бажання зробити все можливе, щоб захистити цих дітей від жорстокого поводження.
Мене тішить думка, що кожного дня ми маємо можливість змінити чиєсь життя на краще, допомогти у тяжку хвилину та не залишатися осторонь від чужої проблеми. Адже ювенальні поліцейські – це ті, які знаходять підхід до кожної дитини та стоять на їхньому захисті.
Чим Ви найбільше пишаєтеся?
Основним своїм досягненням я вважаю визнання ювенальної превенції Чернівецької області однією із кращих служб України.
Завдяки кропіткій праці поліції у Чернівецькій області немає дітей, які би числилися безвісті зниклі. Усіх дітей ми розшукали та повернули додому.
Якими якостями повинен володіти кожний із ювенальних поліцейських?
Добротою, щирістю, розумінням, співчуттям та самовіддачею – це незначна кількість необхідних критеріїв для поліцейських, які вирішили пов’язати своє життя з роботою із дітьми.
Що могли б порадити батькам?
Цікавитись позасімейним життям своїх дітей: друзями, мріями та інтересами. Проводити із ними якнайбільше часу. Кожен із батьків має зрозуміти, що їхня увага та турбота – це запорука щасливого життя дитини.
Відділ комунікації поліції Чернівецької області