Для криміналіста ГУНП в Чернівецькій області Василя Багрія це вже друге відрядження на деокуповані території, де протягом 70 днів підполковник поліції разом із колегами виконував службові обов’язки. Вони полягали у виявленні, фіксації та закріпленні слідової бази, яка засвідчує причетність російських окупантів до військових злочинів відносно українців. 

«У жовтні ми з двома колегами одразу вирушили у відрядження. На Херсонщині нас розподілили на здійснення оглядів місць подій: адміністративних приміщень і будинків цивільного населення, де тривалий час базувалися війська російської федерації. Там були їхні штаби, бліндажі, місця зберігання військової техніки», – розповідає начальник відділу криміналістичного забезпечення ГУНП у Чернівецькій області Василь Багрій.

Криміналісти вилучали слідову інформацію на місцях злочинів, завдяки якій у подальшому здійснюється низка експертиз – трасологічних, біологічних, дактилоскопічних. Їх результати допомагають установлювати конкретних солдатів російської федерації, причетних до вчинення військових злочинів. 

Разом із Василем Анатолійовичем поїхали ще двоє офіцерів поліції: спеціалісти-криміналісти Михайло Музика та Дмитро Олександрюк. Для них це також не перша поїздка на деокуповані території.

«Дуже вразило, що на Херсонщині інфраструктура вщент зруйнована. Деякі населені пункти знищені повністю. Там залишалися жити лише ті, які з різних причин не змогли виїхати. Наприклад, у селі з населенням чотири тисячі проживало 50-60 людей», – пригадує спеціаліст-криміналіст відділу криміналістичного забезпечення Слідчого управління ГУНП у Чернівецькій області Дмитро Олександрюк.

За словами поліцейських, у порівнянні з іншими Херсонська область мала свою особливість. Ця територія найдовше перебувала під контролем окупантів. Відтак – масштаби замінованих ділянок вражали. 

«Робота криміналіста вимагає бути зібраним, уважним, прискіпливим. Необхідно прислухатися до всього і бачити усе. А тут варто бути у три рази пильнішими, адже майже вся територія замінована, а деякі місця ще обстрілювали вороги», – говорить Василь Багрій.

До збору слідової інформації криміналісти приступали після того, як територію обстежили та розмінували вибухотехніки. Виконуючи роботу в команді, колеги відпрацювали алгоритм дій для плідної та ефективної співпраці.

Маючи попередній досвід, отриманий  на Київщині та Харківщині, поліцейські детально оглядали і об’єкти інфраструктури. Майор поліції Михайло Музика пригадує, як збирали слідову інформацію на території школи:

«Нам доводилося працювати і під час обстрілів військ російської федерації. На другий день в одному із навчальних класів у вщент розгромленій школі на землі ми побачили шматок шкільної дошки. На ній було написано: «23 лютого. Класна робота». Я дивився на неї і розумів, що для жителів день 24 лютого став переломним і поділив життя на «до» і «після». Також я був здивований: незважаючи на те, що навкруги суцільні руїни, місцеві були у піднесеному настрої, бо їхні території повернулися в Україну, до них повернулася законна українська влада і з часом їхнє життя налагодиться». 

З 70 днів роботи на Херсонщині криміналісти провели близько 55 оглядів місць події. Вилучили дуже багато доказів вчинення військових злочинів загарбниками.   

«Ми оглядали масштабні об’єкти, багатоповерхові будинки. Такі огляди складні і тривалі, намагалися зібрати побільше слідової інформації», – говорить Василь Багрій.

Місцеві мешканці були раді, що на їхній території знову працює Національна поліція України та ЗСУ. Люди зверталися до правоохоронців та повідомляли про злочини, які вчиняли військові рф. Також поліцейські допомагали місцевим мешканцям, які тривалий час жили без засобів зв’язку, харчів, ліків та теплого одягу.

«У кожному селі були облаштовані місця видачі допомоги. Ми направляли туди людей. Також на службовому автомобілі поліцейські розвозили все необхідне людям, які не могли самостійно добратися до пунктів видачі допомоги», – каже капітан поліції Дмитро Олександрюк. 

Криміналісти зазначають, що зібрана ними слідова інформація допоможе у міжнародних судах довести та притягнути до відповідальності конкретного солдата-окупанта, і якщо буде необхідність, знову працювати на деокупованих територіях України, вони без сумніву і вагань вчергове поїдуть. 

«Нас мотивує те, що ми перебуваємо на своїй землі і захищаємо її від ворога. Кожен з нас повинен робити свою ділянку роботи для нашої найшвидшої перемоги», – зазначив підполковник поліції Василь Багрій.

Відділ комунікації поліції Чернівецької області