Кореспондентка «МБ» Анна Семьонова поспілкувалася з начальником відділу криміналістичного забезпечення слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області Василем Багрієм та дізналася, як криміналісти з Буковини документують воєнні злочини на Київщині, Херсонщині та Харківщині.
Розкрити злочин по гарячих слідах, зібрати усі необхідні зразки ДНК та встановити загиблу особу на місці страшних аварій та пожеж. Саме це уміють криміналісти буковинської поліції. Та з початком війни вони навчилися збирати сліди злочинів під обстрілами та постійною небезпекою.
Працюючи обережно, пильно та професійно, вони фіксують воєнні злочини РФ. Це руйнування інфраструктури, мародерства, масові вбивства та поховання. Виконуючи обов’язки у зоні проведення бойових дій криміналісти пам’ятають: "Жоден слід не вартий людського життя".
– У жовтні 2022 року мені зателефонували з Києва і сказали, що треба виїжджати на деокуповані території Херсонщини. Нас скеровували на огляд місць, де базувалися війська РФ. Там були їхні штаби, бліндажі, місця зберігання військової техніки, – ділиться В. Багрій.
Василь Багрій розповідає, що під час документування воєнних злочинів неодноразово фіксували факти мародерства.
– Ми вилучали сліди ДНК-походження, дактилоскопічного походження, документи російських військових, зокрема під грифом "Таємно". Інфраструктура там повністю зруйнована. Окупанти вдавалися до мародерства. Пам’ятаю, до відділку поліції звернувся чоловік і розповів, що він підприємець і має власну крамничку. Коли Херсон окупували, то до нього прийшли загарбники й забрали все. Під приводом допомоги від Росії вони роздали цивільним усі продукти з його магазину. Траплялися цілковито зруйновані села. Заїжджаєш у село, а там жодного вцілілого будинку й жодної живої душі. Пригадую, заїхали в одне село. Все зруйновано, заміновано, жодного цілого будинку, людей не видно. І бачимо, що вулицею йде хлопчик років п’яти. З’ясувалося, в одному з будинків раніше жила сім’я, в якої є малолітня дитина. Вони часом навідуються на господарство, щоб там не мародерили. Ми хлопчика задарували смаколиками, – розповідає В. Багрій.
Місцеві, які прожили майже вісім місяців в окупації, зазнавали знущань, катувань. В. Багрій згадує, що знаходили розстріляні авто з написом "Діти".
– Місцеві нам розповідали, що хочуть забути ті пережиті жахи, як страшний сон, – ділиться спеціаліст.
Порівнюючи документування воєнних злочинів на Київщині та Херсонщині, Василь Багрій зауважує, що на Херсонщині значно більше замінувань.
– Замінувань там дуже багато. Були випадки, коли люди підривалися. Важко на це дивитися… На зруйновані будинки, школи, дитсадки, лікарні. Невідомо, коли це все буде відбудовано… Взагалі не зрозуміло, чи туди хтось повернеться жити. Люди виїхали. Наші криміналісти за період документування воєнних злочинів на Херсонщині провели майже 200 оглядів. Це не просто, адже якщо це зруйнована багатоповерхівка, то на обстеження й документування йде дуже багато часу. Треба все ретельно оглянути та зафіксувати, – каже криміналіст.
На Київщині криміналісти провели 170 оглядів. Там натрапляли на масові поховання. Людей ховали у дворах, на подвір’ях, у лісосмугах.
Після ротації у зоні проведення бойових дій Василь Багрій поїхав на заняття до Японії, щоби удосконалити знання у сфері криміналістики. Каже, що у такій точній науці дуже важливо постійно навчатися та вдосконалюватися.
Редактор:Анна Семьонова
