Поліція нагадує: кожен такий факт перебуває на постійному контролі та прирівнюється до злочину проти працівника правоохоронного органу. Втім, щоб кривдник журналіста дійсно поніс справедливе покарання, працівники ЗМІ повинні знати, як правильно фіксувати вказані правопорушення.

Протиправні дії, що посягають на здійснення журналістської діяльності, є суспільно небезпечними та караються суттєвими строками позбавлення волі, аж до довічного ув’язнення.

До злочинів, пов’язаних із професійною діяльністю журналістів, належать:

• порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер (стаття 163 Кримінального кодексу України) – карається до 7 років позбавлення волі;
• перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (стаття 171 Кримінального кодексу України) – до 5 років обмеження волі;
• погроза або насильство щодо журналіста (стаття 345-1 Кримінального кодексу України) – до 14 років позбавлення волі;
• умисне знищення або пошкодження майна журналіста (стаття 347-1 Кримінального кодексу України) – до 15 років позбавлення волі;
• посягання на життя журналіста (стаття 348-1 Кримінального кодексу України) – довічне позбавлення волі;
• захоплення журналіста як заручника (стаття 349-1) – до 15 років позбавлення волі.

При цьому, вказані статті Кримінального кодексу не захищають журналіста у випадку, коли його діяльність є незаконною. Тобто, йдеться про збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної чи таємної інформації; заклики до захоплення влади; пропаганди війни, насильства та жорстокості, приниження честі і гідності людини, втручання у приватне життя тощо.

Щоб злочинні дії кривдника відносно журналіста не залишилися безкарними, необхідно довести, що:

• потерпілий дійсно є журналістом;
• правопорушник усвідомлював, що його дії спрямовані проти журналіста;
• метою протиправних дій було перешкоджання збору, зберіганню, використанню, поширенню інформації.

А тому працівникам засобів масової інформації правоохоронці радять запам’ятати алгоритм дій у ситуації, коли здійснюється перешкоджання законній професійній діяльності журналіста:

• насамперед, документуйте всі обставини інциденту й зафіксуйте протиправні дії на технічні засоби;
• зателефонуйте на спецлінію «102» та опишіть оператору, що трапилося;
• якщо внаслідок протиправних дій вашому здоров’ю завдано шкоди, не зволікаючи телефонуйте на «103»;
• також повідомте про правопорушення своє керівництво та колег-журналістів, котрі можуть висвітлити інцидент;
• подайте заяву до поліції з відміткою на другому екземплярі заяви, у якій зазначте хто, де, коли і яким чином вам протидіяв;
• через добу після подачі заяви зверніться до підрозділу поліції та отримайте витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Там має бути вказано номер кримінального провадження та прізвище слідчого, котрий проводить досудове розслідування;
• для підтвердження завданої вам шкоди зберігайте відповідні документи – звернення до лікарів, чеки про придбання ліків, квитанції з сервісних центрів тощо;
• по можливості отримайте й збережіть копії запису правопорушення.

Також слід пам’ятати: кінцевий результат у справі потерпілого журналіста досить часто залежить від його наполегливості. Не погоджуйтеся на якісь непублічні домовленості з нападниками. Людяність журналіста може обернутися проти нього самого та додасть кривднику відчуття безкарності. А завдяки прецедентам суворого покарання за протидію журналістській діяльності цю професію можна зробити більш захищеною.

Відділ комунікації поліції Чернівецької області